Академічна свобода педагога як запорука демократичної освіти. Це євроінтеграція
Академічна свобода — це самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової, інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом.
Законодавство у сфері освіти надає педагогічним, науково-педагогічним працівникам право на академічну свободу, що передбачає, зокрема:
- свободу викладання;
- свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну діяльність;
- вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі.
Умови для академічних свобод педагогічних працівників створює керівник закладу освіти.
Державна служба якості освіти України під час інституційних аудитів у школах проводить анонімні опитування вчителів, зокрема й стосовно академічної свободи. Так, на запитання, як учителі поширюють свій педагогічний досвід, з-поміж 1900 респондентів найчастіше обрали такі відповіді:
- у матеріалах та/або виступах конференцій (905);
- у професійних спільнотах соціальних мереж (578);
- у публікаціях на сайті закладу та/або засновника (548);
- на освітніх онлайн-платформах (534);
- у фахових виданнях (345);
- у блогах (344).
Вчителі наділені свободою творчості в організації уроків, можуть розробляти власні освітні програми, обирати шлях досягнення навчальних результатів з огляду на потреби й таланти учнів.
Академічна свобода педагогічних працівників як запорука демократичної освіти. Це євроінтеграція.